ЛЮДИНА НАРОДЖУЄТЬСЯ, ЩОБ ЗАЛИШИТИ ПО СОБІ СЛІД ВІЧНИЙ
В.Сухомлинський
В.Сухомлинський
Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом - Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Після встановлення радянської адміністрації в Україні був активістом колгоспного життя у селі, брав участь у керівництві кооперацією та місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної справи) у семирічній школі. Мати майбутнього славетного педагога, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей - Івана, Сергія та Меланію. Всі вони стали вчителями. Василь Сухомлинський навчався спочатку (1926-1933) у Василівській семирічці, де був одним із кращих учнів. Влітку 1934 р. він вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому педінституті і того ж року став студентом факультету мови та літератури цього вузу. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання в інституті. Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою практичну педагогічну роботу. У 1935-1938 рр. він викладав українську мову і літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району. У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де спершу здобув кваліфікацію учителя української мови і літератури неповної середньої школи, а згодом - і викладача цих же предметів середньої школи (1938). Згадуючи цей час, Василь Олександрович писав: "Мені випало щастя два роки вчитися в Полтавському педагогічному інституті... Кажу - випало щастя, бо нас, двадцятирічних юнаків та дівчат, оточувала в інституті атмосфера творчої мислі, допитливості, жадоби знань. Я з гордістю називаю Полтавський педагогічний інститут своєю альма-матер..." З 1938 р. і до початку Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович працював в Онуфріївській середній школі учителем української словесності, а через деякий час - і завідуючим навчальною частиною школи. Війна внесла свої корективи у розмірений ритм життя: у липні 1941 р. Василя Олександровича було призвано до війська. Закінчивши військово-політичні курси у Москві, одержав військове звання молодшого політрука, а з вересня 1941 р. він - політрук роти у діючій армії. 9 лютого 1942 р. в бою за село Клепініно під Ржевом дістав тяжке поранення і понад чотири місяці лікувався в евакогоспіталях. З червня 1942 р. до березня 1944 р. В.О.Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР. Навесні 1944 р. Василь Олександрович разом з дружиною Г.І.Сухомлинською виїжджає на Україну, в щойно визволений Онуфріївський район Кіровоградської області. Упродовж чотирьох років він працював завідуючим районним відділом народної освіти і одночасно викладав у школі. Саме в цей період Василь Олександрович дебютує у пресі - онуфріївській районці "Ударна праця" та обласній газеті "Кіровоградська правда" - із статтями на педагогічні теми. Найперша його публікація - "Перед новим навчальним роком" - з'явилася 25 серпня 1945 р. в "Ударній праці". 1948 р. В.О.Сухомлинського призначають, на його прохання, директором Павлиської середньої школи. Цим навчальним закладом він керував до останку життя, двадцять три роки у Павлиші стали найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності. Василь Олександрович доклав чимало зусиль, аби піднести пересічну сільську школу на рівень найкращих у тодішньому СРСР загальноосвітніх навчальних закладів, щоб перетворити її на справжню лабораторію передової педагогічної думки і якнайповніше узагальнити набутий досвід. І він досяг поставленої мети, насамперед завдяки власній винятковій працьовитості, постійному творчому горінню, твердій, безкомпромісній вимогливості як до себе, так і до всього педагогічного колективу. Починаючи з 1949 р. Василь Олександрович виступає не тільки у місцевій періодиці, а й у республіканських та всесоюзних виданнях. У першій половині 50-х років його починають друкувати й педагогічні видання тодішнього "соціалістичного табору". 1955 р. він успішно захищає у Київському державному університеті кандидатську дисертацію на тему "Директор школи - керівник навчально-виховної роботи", а через рік з'являється його перша велика монографія "Виховання колективізму у школярів". Наприкінці п'ятдесятих років виходять друком одна за одною такі ґрунтовні праці В.О.Сухомлинського, як "Педагогічний колектив середньої школи" та "Виховання радянського патріотизму у школярів". Даниною тогочасній ідеології була книга педагога "Виховання комуністичного ставлення до праці" (1959). На найвищий щабель своєї педагогічної творчості Василь Олександрович піднявся у шістдесяті роки. Саме тоді з особливою виразністю і силою проявився його яскравий і самобутній талант педагога-дослідника й педагога-публіциста, саме у ті роки написав він найкращі книги, статті, художні твори для дітей та юнацтва. До найголовніших, найгрунтовніших творів В.О.Сухомлинського, опублікованих починаючи із 1960 р., належать: "Як ми виховали мужнє покоління" , "Духовний світ школяра" , "Праця і моральне виховання", "Моральний ідеал молодого покоління", "Сто порад учителеві", "Листи до сина", "Батьківська педагогіка", "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості" і особливо - "Павлиська середня школа" та "Серце віддаю дітям" (1969). Остання праця витримала вже кільканадцять видань, вона була удостоєна першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973) і Державної премії УРСР (1974). На високу оцінку заслуговують і праці В.О.Сухомлинського, які з'явилися окремими виданнями вже після смерті талановитого педагога: "Народження громадянина", "Методика виховання колективу", "Розмова з молодим директором школи", "Як виховати справжню людину". Віддаючи багато енергії вчительській роботі, створюючи фундаментальні педагогічні твори, В.О.Сухомлинський водночас виступав і як активний громадський діяч, систематично проводив культурно-освітню роботу серед населення Павлиша, брав діяльну участь у численних науково-педагогічних конференціях, симпозіумах, сесіях, нарадах, семінарах. Не обійшло його й офіційне визнання: з 1957 р. В.О.Сухомлинський - член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, з 1958 р. - заслужений учитель УРСР. У 1968 р. йому присвоїли звання Героя соціалістичної праці. Того ж року він був обраний членом-кореспондентом АПН СРСР. 2 вересня 1970 р. серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися. Втім, фізична смерть не поклала край життю його творчих надбань, не зупинила його жертовного служіння школі, учительству, вітчизняній педагогічній науці. "Людина, - любив повторювати педагог, - народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний". Ці проникливі слова можна і треба віднести й до самого Василя Олександровича, адже саме вони були тим категоричним імперативом, якому завжди і всюди слідував він у своєму недовгому, але яскравому й напрочуд плідному житті Педагога. Все найцінніше, створене ним, назавжди увійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та національної духовної культури.
Обласний педагогічний Марафон
"Штрихи до портрета Василя Сухомлинського"
З метою організації та проведення обласного педагогічного марафону, присвяченого 100-річчю Василя Сухомлинського, пропонуємо долучитись до виконання творчо-дослідницьких завдань, що розкривають ключові аспекти педагогіки Василя Сухомлинського.
    Проблематика, склад учасників творчих локацій та маршрут обласного педагогічного марафону "Штрихи до портрета Василя Сухомлинського" (вересень 2017 року - вересень 2018 року)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
02.10.2017р.
Готуючись до 100-річчя від дня народження великого педагога
В. О. Сухомлинського в бібліотеці оформлено постійно діючу виставку «Вічний слід на землі»
Готуючись до ювілею земляка
Василь Олександрович Сухомлинський – багатогранна особистість. Знаємо його як видатного педагога, вченого, дитячого письменника. З плином часу ідеї мислителя не тільки не старіють, а стають ближчими, зрозумілими і необхідними новим поколінням. У 2018 році ми відзначатимемо 100-річчя з дня його народження.Готуючись до ювілею земляка, в Олександрівській ЗШ І-ІІІ ступенів педагогічний колектив творчо та наполегливо взявся до роботи. І вже зараз проводяться різнопланові заходи, тематичні виховні години за творчістю Сухомлинського, спрямовані на духовний і моральний розвиток та патріотичне виховання учнів.
Одним з таких став пізнавальний захід «Шляхами доброти», проведений для учнів основної та старшої школи вчителями Щербиною Н.В. та Романів О.П. Головною метою якого було поглибити знання школярів про особистість педагога, розкрити його громадську позицію, визначити головні риси доброї людини та виховувати добропорядність у вчинках учнів.
На початку заходу переглядали відеоматеріал про життя і творчість педагога, про Павлиську школу де він працював. Шаповал О. та Маринченко Н. розповіли про те як у липні 1941 року Василя Олександровича було призвано до війська, про перебування на фронті та отриманні поранення.
У ході роботи учні 5 класу – Бойко К., Бойко Л., Ішуніна К. розповідали казки Сухомлинського. Всі озвучені твори пронизані ідеєю добра і любові до всього живого. Аналізуючи їх, учні висловлювали свої думки стосовно вчинків героїв. Кальга О. зачитала вірш «Творіть добро», закликаючи кожного присутнього робить якомога більше хороших вчинків.
По закінченню створили колективну композицію «Добро в серці кожного іскриться» і отримали – символічне дерево, яке росте, розвивається якщо йому вистачає сили і світла. Як і добро в нашому серці – росте, примножується, збагачується лише тоді, коли ми того прагнемо. На кожному листочку учні вписали поради «Як зуміти бути добрим?» і озвучили їх. Цікаві поради пролунали з уст ученів 5 класу Сидоржевського А. та Маковецького Я. Вони радять все сприймати з посмішкою, а усміхнена людина мусить робити лише добро!
І як висновок, всі присутні заспівали пісню «А я бажаю Вам добра!», передаючи свій добрий настрій та позитивні емоції.
Творчість В.Сухомлинського – дітям
Тиждень початкових класів, я кий пройшов з 6 по 10 листопада в Олександрівській загальноосвітній школі, був присвячений вшануванню великого педагога ВасиляОлександровича Сухомлинського. Всі заходи пройшли під гаслом «Творча особистість – майбутнє нації» (В. О. Сухомлинський).Тиждень розпочався з бібліотечного заходу, де бібліотекар презентувала твори длямалечі видатного педагога і письменника « Із золотої скарбниці В. Сухлмлинського». Діти зачитали та обговорили життєві ситуації з творів письменника. Переглянули відео « Життя і творчість видатного сина Кіровоградщини», я ке ознайомило дітей з нелегкою долею нашого земляка.
По класах пройшли виховні години під назвою «Людина починається з добра», та колективні читання «Школа юних читачів».
Весь Тиждень працювала «Театральна світлиця», де учні показували свої акторські здібності. Інсценізовано казки «Місяць і зайчик», «Лисиччині ліхтарики», «Яблуко в осінньому саду».
Всі учні 3 класу спробували стати казкарями. Фантазуючи та мріючи, склали казкові оповіді, виготовили власноруч героїв і організували показ лялькового театру.
Читаючи твори Сухомлинського, діти отримали чимало мудрих порад, навчилисялюбити рідну землю, бути добрими та чуйними.
Немає коментарів:
Дописати коментар