АЛЕЯ СЛАВИ

        До  70-ої річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників 28 квітня в Олександрівській школі  було закладено Алею слави. Учні школи, віддаючи шану та честь усім загиблим солдатам і тим, хто повернувся з війни, отримавши чимало поранень, із вдячністю висаджували дерева. Ніхто не залишився байдужим, ніхто не стояв осторонь. Адже, усі добре розуміють, що наші діди-прадіди ціною власного життя та здоров’я подарували нам мирне небо та вільне життя. Тож, дана акція спрямована на збереження  у пам’яті  кожного з нас героїчного подвигу наших співвітчизників. 

 Учнівський та педагогічний колективи Олександрівської загальноосвітньої школи  активно долучилися до проведення акції. Заздалегідь були виготовлені баки для сміття, придбані мішки для сортування сміття. Учні прибрали шкільну територію, а потім дружною компанією вирушили прибирати сільський парк. 

Чорнобиль не має минулого

Не можна про це не казати,

 Мовляв, це було вже давно.

 Перед очима батько-мати

 Україна, і Дніпро.

 Не можна ні про що мовчати,

 Горить тривогою чоло.

 Птахи складають гімн весні,

 Всміхаються до сонця квіти,

А пам'ять лине в моторошні дні,

 Гудуть жорстокі дзвони квітня.

1986-го.. 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з населенням 7,1 млн осіб, із них 3 млн дітей. — Діти, а ви знаєте, що означає слово «радіація»? Слово «радіація» походить від латинського слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається у просторі як промінь світла. Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.

 Душевні, добрі, сильні, вперті —

Змогли стихію подолать.

 Комусь прийшлось назавтра вмерти,

Комусь — ще довго помирать.

Бій без траншей і без окопів...

 Він увійшов у пам'ять літ.

 Спасли чорнобильці Європу.

А може, цілий світ.  

Біду небачену зуміли

Від долі людства відвести,

 А на чорнобильських могилах

Безмовні виросли хрести.

9.04.2015  - 80 років від дня народження Тамари Опанасівни Коломієць (1935), української поетеси, перекладачки

Тамара Опанасівна Коломієць народилася в 1935 р. в місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. 

      Перша збірка лірики Тамари Коломієць -— «Проліски» (1956) — з'явилася друком, коли авторка — студентка факультету журналістики Київського університету — мала 21 рік. Тоді ж молоду поетесу прийняли до Спілки письменників. На початку творчого шляху її помітив і благословив напутнім словом М. Рильський. Першим редактором був М. Стельмах. Із більшими чи меншими перервами звідтоді вийшло 10 книжок лірики, зокрема «Осіння борозна» (1981), «Багаття на межі» (1984) та «Дорога в листопад» (1990).