Моя школа

     Профспілкова організація  Олександрівської школи


Школа! Школа! Це будні і свято.
Це уроки цікаві й весь світ!Рідна школа — це друзів багато.Це дитинства і юності цвіт!











 


 

                                           
                                                                       
                











Візитка школи

Гімн
Слова і музика
Кундіренко Н.Н.

Школо, наш рідний куточок,
До тебе ведуть всі шляхи.
І кличе до знань тут дзвіночок,
Щоб щасливі в житті ми були.
Учителька перша, на перший урок,
Веде нас маленьких до першого класу.
Навчала нас літер, писать, рахувать…
І потай плелась сивина в її косу.
Колиско любові, тепла і добра,
Серця до тебе, школо, тягнулись.
Останній дзвінок і нам йти вже пора,
У незнанні світи, в нашу юність.



Історія Олександрійської школи
Заснована в 1891 році при церкві і мала назву Ратьківська (Богоявленська) школа грамоти. У списку шкіл церковно-приходських Херсонської єпархії за 1897 рік записано: "Ратьковская (Богоявленская школа грамоти основана в 1891 году в церковной неудобной сторожке. Занятий не было». У 1931 році початкова школа була реорганізована на семирічну. У 1959 році стала називатися Олександрівською середньою школою. Нині це Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Олександрійської районної ради Кіровоградської області.             
            На місці сучасного Будинку культури в той час була церква. При вході до церкви з вулиці (це з заходу на схід, лівіше сучасного дуба) була маленька хатинка з двома вікнами на південь і двома на схід. Там за спільним столом можна було розмістити 15 учнів. На  початку ХХ століття школу було переведено в приміщення трактиру. В той час землею володів граф Толстой, він і дав наказ з трактиру зробити школу, тут було влаштовано дві класні кімнати, а називалася вона "Ратьковская (Богоявленская) школа грамоты”.  У ній  працювали з дітьми дві вчительки.
            Тоді село закінчувалося, де сільський парк, а на місці парку було сільське кладовище. Далі була панська земля. У кінці села йшла трактова дорога, яка зв’язувала Олександрію з Кременчуком. Ліворуч  дороги (де зараз контора) був трактир.
У  1912-1913 роках земська управа на кошти землевласників Толстого, Шульгиної, Трефілевої побудувала двоповерхову школу на місці старої. Матеріал для будівлі школи виробляли у селі тут працювали три цегельні.
Перша – по вул. Ворошилова, біля оселі Козака Василя Феодосійовича, друга – біля оселі Чечітки Станіслава Прокоповича, третя – край села Соніне. Силами селян було споруджено цегельні і випалено велику кількість цегли для школи. Почали класти стіни школи, але приїхала комісія з повіту і, виявивши цеглу неякісною, заставили розібрати і випалити якісну цеглу. Тільки тоді було дозволено класти стіни на майбутню школу.  Двоповерхове приміщення мало чотири класні кімнати і квартири для вчителів на другому поверсі.

 Нашій школі - 120 років!
           
Я навчаюся у сільській школі села Олександрівки. В нашій школі 130 учнів. Раніше я вважала, що школа маленька, але думка змінилася після того, як я відвідала інші школи. В них кількість учнів набагато менше  І ось я задумалася, а якою буде наша школа через 10 років? Я уявляю її собі зовсім іншою, наша школа, напевне ,буде повністю комп'ютеризована   це буде школа майбутнього! Дітям не доведеться писати в зошитах, у кожного буде свій комп'ютер, за яким  він буде навчатися. Вчителям не доведеться ходити по класах, вони можуть бути вдома, а урок проводити по онлайн-зв’язку. Домашні завдання перевірятимуться через мережу Інтернет.
        Я вважаю, що  в наш час набагато цікавіше навчатися не в комп'ютеризованому, віртуальному світі, а чути живу мову, перебувати в оточенні своїх ровесників. А як вважаєте ви?
                                                                             ( Ковач Юлія)

        У 2012 році нам усім прогнозують кінець світу, я все одно розповім, що буде через 10 років із нашою школою:
  -   в школі навчається більше 1000-і учнів;
   заробітна плата вчителів дозволяє їм відпочивати за кордоном;
  -   наш викладач фізичної культури тренує Молодіжну збірну України з футболу;
  -   ботанічний сад нашої школи можна порівняти хіба що з ботанічним садом в Ялті;
  -    кажете, що зубри занесені до Червоної книги? Та в нашому шкільному заповіднику їх майже 30пар;
  -     всі учні замість зошитів і книжок носять з собою іРеd
                                                                     (Пальцев Влад)

  
Наша школа найгарніша,
Наймиліша із усіх.
Вчителі тут найдобріші
Завжди в ній лунає сміх!

В кожному куточку школи,
Де не станеш — позитивно,
Наша школа вже відколи
Має гарні перспективи!

Завжди в ній лунають пісні,
Радісно та легко нам,
Здобули стосунки тісні
Завдяки викладачам.

Дуже вдячні батьку й ненькі,
Що вели до школи нас—
Низький уклін всім вам, рідненькі,
Що б ми робили тут без вас!                              
    (Т. Бабич)



Немає коментарів:

Дописати коментар