неділю, 26 квітня 2015 р.


Чорнобиль не має минулого


Не можна про це не казати,
 Мовляв, це було вже давно.
 Перед очима батько-мати
 Україна, і Дніпро.
 Не можна ні про що мовчати,
 Горить тривогою чоло.
 Птахи складають гімн весні,
 Всміхаються до сонця квіти,
А пам'ять лине в моторошні дні,
 Гудуть жорстокі дзвони квітня.

1986-го.. 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з населенням 7,1 млн осіб, із них 3 млн дітей. — Діти, а ви знаєте, що означає слово «радіація»? Слово «радіація» походить від латинського слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається у просторі як промінь світла. Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.
 Душевні, добрі, сильні, вперті —
Змогли стихію подолать.
 Комусь прийшлось назавтра вмерти,
Комусь — ще довго помирать.
Бій без траншей і без окопів...
 Він увійшов у пам'ять літ.
 Спасли чорнобильці Європу.
А може, цілий світ.  
Біду небачену зуміли
Від долі людства відвести,
 А на чорнобильських могилах
Безмовні виросли хрести.




Немає коментарів:

Дописати коментар